IV регіональний фестиваль- конкурс ігрових програм "Казкова гра"

У четвер, 21 травня, дитяче містечко «Казка» було сповнене сміху, яскравих фарб і музики! Тут стартував IV регіональний фестиваль-конкурс «Казкова гра». З відкриттям фестивалю дітей - учасників з різних міст України привітав «головний чарівник міста Миколаєва» - так представила його дітлахам ведуча свята - міський голова Юрій Гранатуров. У відкритті фестивалю також взяли участь заступник міського голови Євген Шевченко, голова адміністрації Заводського району В'ячеслав Карцев, начальник управління з питань культури та охорони культурної спадщини міської ради Лілія Заворотня.

Олена Вікторівна Шевченко, директор дитячого містечка «Казка», розповіла, що в ході фестивалю були представлені дитячі ігрові програми, квести, спортивні програми. Боротьба на майданчиках тривала три дні.

У фестивалі-конкурсі «Казкова гра» брали участь команди Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, колектив «Школи Дитячого ТВ», загальноосвітніх шкіл №3 і №16 міста Миколаєва, школи міста Первомайська, бібліотеки ім. Лягіна і  бібліотеки для дітей №2. Наша бібліотека взяла участь в фестивалі з програмою "Бібліо-гастролі. Гала-концерт літературних зірок".

Концерт з нагоди відкриття, безперечно, вдався – про це свідчили захоплені дитячі посмішки та дружні оплески, якими винагороджували кожного маленького артиста.

День Перемоги славний у віках!

Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!

                                                        Б. Олійник

Цього року увесь світ відзначає 70-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гаслом цьогорічних урочистостей в Україні є "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Не цифри й хроніки, а людські історії й акцент на врахуванні минулого заради творення майбутнього.

  8 травня Україна вперше відзначила День пам’яті та примирення, визначений Резолюцією Генеральної асамблеї ООН. Цьогоріч також зміщено акценти у відзначенні 9 травня – українці разом з усією світовою спільнотою вшановують пам’ять усіх, хто боровся з нацизмом під час Другої світової війни. А символом пам’яті є червона квітка маку. 

   Ми повинні  зберегти історичну пам’ять про подвиг Українського народу,  всіх націй та народів Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, згадати загиблих на фронті, в окупації, у нацистських концтаборах, віддати шану ветеранам війни, учасникам бойових дій, які живуть поруч з нами.

   В рамках інформаційного марафону «За те, що Вам волю вдалось повернути –  ніхто не забутий, ніщо не забуте!», що
проходив в бібліотеці на початку травня, відбулися кілька заходів: 
 * виставка-вітання «Великій Перемозі – 70!»;
 * година мужності «Священна пам’ять у спадок нам дана»;
 * виставка-память «У слові й пісні ожива безсмертна слава перемоги»;
 * поетична баталія «Хай буде мир віднині і довіку!».
   Захід під назвою Обеліск слави «День Перемоги славний у віках!» пройшов в КІК "Казка". Пісні воєних років,  листи з фронту, рядки віршів, обпалених війною, не залишили байдужими ні дітей, ні дорослих.

      

    

Із неба диво золоте і світить нам, і гріє

3 травня - день Сонця

Ось сонечко з’явилося над світом, 

І стало видно, тепло — скрізь краса! 

Все заквітчалось зеленню та цвітом, 

На травах срібно виграє роса. 

З’явилось сонечко і все живе радіє 

І ніжиться в приємному теплі. 

А Сонце промінці гарячі сіє 

І стало весело і радісно Землі. 

Земля співає і радіють люди, 

Рослини, звірі і пташки малі. 

Як Сонце є, тепло і світло буде. 

Життя цвістиме на усій Землі! 

Тепло і світло. Як без цього жити? 

Без світла і тепла життя нема. 

І доки буде Сонечко світити, 

Мине нас холод і страшна пітьма!

Надія Красоткіна 

    Мабуть, усі народи в давнину вважали сонце святим. Сонце — головне джерело світла й тепла, від нього залежить усе у природі, а отже, й сама людина.

   Для Землі Сонце - могутнє джерело космічної енергії. Воно визначає екологію планети, дає світло й тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери. Сонце, вітер, морські хвилі і біомаса є енергетичною сировиною, яка постійно оточує нас і яку легко використовувати. Її не треба видобувати з землі. Це відновлювальна енергія. Саме для того, аби привернути увагу до екологічно чистих, поновлюваних джерел енергії європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії, починаючи з 1994 р., організовує щорічний День Сонця.

  Сонце - найближча до нас зірка. Вона має вигляд велетенської розпеченої кулі. Ми бачимо Сонце як велике коло, діаметр якого дорівнює 1 390 000 км, а важить воно майже у 333 рази більше за Землю.

   Якщо досі ви думали, що наше сонце – жовте, то дуже помилялися. Наше сонце насправді біле, а «ефект жовтизни», який ми бачимо, викликає феномен «атмосферного розсіювання».

 У міфологічному світогляді світло символізує зрячість. Давні люди вважали, що небесні світила — то очі божеств.  З першим променем сонця вранці, за повір'ям, знищується вплив злих духів. Отже, сонце символізує знання, справедливість, милосердя, переможця неправди і всілякого зла.  Його атрибути — коло, колесо, паляниця, корж, яблуко.  Прочитати про це, ви можете з книг про українську міфологію:

Войтович В. 

Українська міфологія [Текст]/ В. Войтович.- К.:Либідь, 2005.- 664 с.; іл.

   Плачинда, С. 

  Словник давньо-української міфології [Текст] / С. Плачинда. - К. : Український письменник, 1993. - 64 с.

      А для маленьких читачів існує безліч загадок, приказок, легенд та казок про Сонце. 

     Ось  одна із казочок...

Ірина Прокопенко

Сонце, сонечко та соняшник

Починався літній день. На листі дерев переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси. Співали птахи, тягнулися квіти до Сонця, а над ними басовито гудів Джміль: -
Ж-ж-жарко... Йому й справді було жарко.
- Ж-ж-жорстоке Сонце, ж-ж-жорстоке.
Почуло Сонце та й каже:
- Кожен день я проміння на землю посилаю, щоб черешні скоріш дозрівали, щоб пташки співали, щоб діти смаглявими ставали, а він... він мене жорстоким назвав.
Образилося Сонце та й сховалося за хмару. Похмурно на світі стало, квіти пелюстки згорнули, птахи замовкли, мурахи входи та виходи своїх домівок закривати почали.
- Що робити? Що робити? Як без Сонечка нам жити? - зашепотіли Дерева.
- Я тут, ось я, - сказав хтось тоненьким голоском і всі побачили маленького,
червонокрилого жучка, якого й справді Сонечком звали.
- А ти можеш землю зігрівати? - спитали Дерева.
- Ні.
- А можеш так зробити, щоб черешні поспіли?
- А щоб діти засмагли?
- І цього не вмію, - зітхнуло Сонечко, - я тільки попелиць знищую, червців, кліщиків
па-вутинних та інших дрібних шкідників.
- І за це тобі, Сонечко, спасибі, - вклонилися Дерева і знов зашепотіли:
- Що робити? Що робити? Як без Сонечка нам жити?
- Може, я зумію допомогти? - спитав Соняшник. Він теж був на Сонце схожий: кругла голівка у жовтогарячих променях.
- А ти можеш землю зігрівати? - спитали Дерева.
- Ні.
- А зробити так, щоб черешні поспіли?
- Ні. Не мо-жу...
- А щоб діти засмагли?
- І цього не вмію, - тихо мовив Соняшник, - я тільки насінням людей годую.
- Це ж добре! Спасибі тобі, Со-няшнику, - вклонилися Дерева. А Джміль знов гудів.
- Ж-ж-жаль, квіти пелюстки згорнули, ж-ж-жаль.
- Жаль! - обурилися Дерева. - А хто Сонце образив, хто його жорстоким назвав? Все ти, все ти, Джмелю!
Вони так розхвилювалися, так розгойдались, аж вітер знявся, Злякався Джміль, почав у Сонця пробачення просити:
- Ж-ж-жити без тебе не можна, пробач мені, пробач.
Виглянуло Сонце з-за хмари, посміхнулося привітно. Зраділи дерева, пташки
защебетали, квіточки розкрилися, а Джміль над ними гудів:
- Ж-ж-жарко.., але не дуже, але не дуже...

Ну що, сподобалась казочка?  

А ще хочете щось почитати про Сонце? 

Тоді заходьте до нашої бібліотеки. 

Там ви знайдете безліч цікавого!

Ми чекаємо вас!