Теплі історії для холодних днів

У круговерті щоденних справ і примхливості погоди часом так хочеться спокою і затишку. В такі моменти відразу згадуєш про свій дім, теплі вечори в сімейному колі: м’яке крісло, пухнастий плед, улюблені книжки і рідні люди, яким не байдуже, що в тебе на душі.

Особливо в грудні…

          Грудень – це коли пахне мандаринами і ялинкою, це час гарячого чаю і ароматної кави.

Грудень – це час теплих светрів, вовняних шкарпеток і улюблених капців.

Грудень – це спокійна, мелодійна музика в навушниках.

          Це час, коли хочеться повертатися думками в дитинство і згадувати старі добрі історії. В грудні панує особлива святкова атмосфера очікування дива. Адже це час, коли трапляються цікаві пригоди і дива. До когось спуститься янголятко, комусь посміхнеться Різдвяна Зірка, хтось зустріне кохання. Цей настрій нам дарують знайомі з дитинства казки.

          Справді, коли ж іще, як не на Різдво, з’ясується, що лялька-Лускунчик – насправді зачарований казковий принц. Справжні дружба і кохання руйнують владу Снігової Королеви і розтоплюють лід у серці. Саме у Святвечір загадкові Духи Різдва влаштують Скруджу подорож у минуле і майбутнє. Всі ці історії наскрізь перейняті відчуттям дива і радості, світла і щирості.

Виставка_інсталяція "Теплі історії для холоних днів" 

          Спокій, камін, книги, тиша…   Тепер це мрії про загублений рай.

Ось цей загублений рай! Найкраще читання у сімейному колі – теплі історії для холодних днів і вечорів. 

Перегорніть разом з дітьми сторінки цих дивовижних книжок із серії «Дитяча Картинна Галерея». Ці книги унікальні тим, що вони зроблені навпаки: спочатку було намальовано картини, а потім написані до них історії.

          Так з’явилися книжки про світ почуттів, історії, що нагадують про силу мрії і думки, про турботу, добро і прощення. А ще, прочитавши їх, ви довідаєтесь, чому важливо годувати сердечко, тобто навчитися Дивитися і Слухати не лише Очима і Вухами, а передовсім – своїм чистим Серцем.

Ці книги  - чарівні. Візьмеш їх до рук, відкриєш і опинишся в справжнісінькій казці. Потрапиш у дивовижну Країну А, де мешкають самі ангели.

А ви знаєте, що всі діти на Землі колись були янголами? Янголи живуть на небі, на пухнастих хмарках, жують цукерки і зефір та сміються. А коли їм стає сумно (адже навіть янголам погано без мами і тата), вони сідають на край хмаринки і дивляться вниз, на Землю, і серед людей вибирають найкращих. І починають мріяти, щоб саме вони стали їх батьками. А мрії янголів неодмінно збуваються. І тоді на землі народжується янголятко – маленька дитинка.

І найкраще, що дорослі можуть зробити для цієї дитинки, це привчити її читати з малечку, з горщика. І тоді у вашій оселі стане особливо затишно, коли в один прекрасний вечір з ліжечка пролунає натхненне лепетання – це ваш малюк читає.

Час читати зимові книги. У вас є такі? А в нашій бібліотеці таких книжок багато! Вони припадуть вам до душі! 

Приходьте!

І навіть у найхолодніший день у нас вам буде тепло і затишно!

Чудотворець Миколай, ти усіх оберігай

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці
І принесе у твою хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
І принесе Тобі здоров'я!

19 грудня – день Святого Миколая.  Діти з великим нетерпінням чекають на цю дату.

Заздалегідь малюки намагаються добре себе вести, адже лише слухняним дітлахам Святий Миколай приносить подарунки.  

Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича. Свято зимового Святого Миколая відзначалося з давніх-давен.
Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.
Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними.
Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.
Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.

У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належеться написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.
Навіть дорослі іноді "випрошують” невеличкий презент. Кому ж це не приємно!