Льюїс Керрол: поет, письменник, чарівник

Лью́їс Ке́ррол (справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон) - англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священик, теолог) і фотограф.

Народився Л. Керрол 27 січня 1832  у с. Дарсбері  графства Чешир.

  

 Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» і продовження «Аліса в задзеркаллі», а також поеми «Полювання на Снарка» і «Бурмоковт».

   Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великобританії і Новій Зеландії.

За мотивами однойменної книги  Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес»  був знятий пригодницький фільм-фантазія Тіма Бертона 2010 року. Цей фільм чудова НОВА казка про НОВІ пригоди Аліси в тій самій чарівній країні. Діти і дорослі знайдуть для себе цікаве. Атмосфера оригінального твору збережена з любов'ю і новий сюжет органічно доповнив старі пригоди маленької дівчинки Аліси.

У 2010 році фільм було номіновано на нагороду MTV Movie Awards (у категоріях - найкращий фільм, найкращий лиходій - Гелена Бонем Картер, найкраща зірка - Джонні Депп).

На нагороду Teen Choice Awards (Вибір підлітків) фільм було номіновано за: найкраща фентезі-акторка - Міа Васіковська, найкращий фентезі-актор - Джонні Депп, найкращий фільм-фентезі).

Чубинський  -  щирий  патріот.
Поет  і  вчений  він,
Його  шанує  весь  народ
За  Український  гімн. 

                  Олесь Лупій.

Павло Платонович Чубинський    

— відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху. Він народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста). П. Чубинський походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб. Однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський. 

   Пісня «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського стала основою національного гімну України. Існує декілька її версій.

   Перша версія вірша П.Чубинського була надрукована у львівському журналі "Мета", 1863, № 4.

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми

У своїй сторонці.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ

И Тарас Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну

Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

"Спасибо, что живой"

25 січня - день народження Володимира Висоцького

Володимир Семенович Висоцький - видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчних творів. Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював у СРСР і за кордоном.

                                      

Самостійно й у співавторстві створив кілька прозаїчних творів. Висоцький знявся майже в 30 фільмах,

у багатьох з них звучать його пісні. На багато ролей його не стверджували, причому далеко не завжди з творчих міркувань. Висоцький брав участь також в озвучуванні одного мультфільму —«Чарівник Смарагдового міста». Крім того, спочатку Вовка в мультфільмі «Ну, постривай!» передбачалося озвучувати Висоцьким, але згодом його замінив Анатолій Папанов.

                                                

Учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці. У 1977 були випущені подвійний альбом

«Аліса в Країні чудес» і міньон «Аліса в Країні чудес. Пісні з музичної казки».Окрім цього, відомо

про 15 платівок, в які входили по одній або декілька пісень Висоцького, в основному це пісні з кінофільмів

і збірки військових пісень (наприклад, «Друзьям-однополчанам», «День Победы»).

Також пісні Висоцького звучали на 11 платівках у музичних журналах (в основному, «Кругозор»), а 1965 року в тому ж "Кругозорі (No 6) були видані уривки зі спектаклю «10 днів, які потрясли світ» за участю Висоцького та інших таганських акторів.