"Кто книжки любит почитать, тот поступает мудро!"

       До маленьких жителів селища В.Корениха завітала бібліотека для дітей №2 з веселою ігровою програмою Пух-паті "Кто книжки любит почитать тот поступает мудро". Малята із задоволенням взяли участь у святкувані дня народження Вінні-Пуха.

«Я вибрала… долю, а не вірші»

Сьогодні День народження Ліни Костенко!

 Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.
      Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.
      Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
      Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.

Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.

Оглядовий столик, присвячений ювілею поетеси

Творчість:

-         збірка «Проміння землі» (1957 р.)

-         збірка «Вітрила» (1958 р.)

-         збірка «Мандрівка серця» (1961 р.)

-         збірка «Зоряний інтеграл»

-         збірка «Княжа гора»

-         збірка «Над вічними берегами вічної ріки» (1977 р.)

-         роман «Маруся Чурай» (1979 р.)

-         збірка «Неповторність» (1980 р.)

-         збірка «Сад нетанучих скульптур» (1987 р.)

-        збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987 р.)

-         збірка «Вибране» (1989 р.)

-         роман «Записка українського самашедшого» (2010р.)

Живе та працює Ліна Костенко в Києві.

Котики-муркотики

1 березня весь світ відмічає день котів. Хоч свято нове для нас, та любов до братів наших менших залишилася ще з давніх-давен.

Ці милі, по більшості пухнасті і ласкаві тварини, давно і по праву заслужили у людей повагу й любов.  Кішка може бути вимоглива до себе і до оточуючих, навіть десь нав’язлива, проте завжди дотримується якихось, притаманних тільки їй одній, власних правил поведінки, які і досі дивують нас день у день.

   В Україні кіт завжди був повноправним господарем-мисливцем у хліві, помічником селянина. Для нього завжди знаходився і теплий куток у хаті, і кухоль молока. Із усіх свійських тварин лише кіт має найбільшу свободу дій. Іде і приходить куди і коли захоче, живе за власним розрахунком. Коти давно дружать з людьми, але ніколи не втрачають своєї незалежності.

   Котом ніколи не лякали маленьких дітей. Навпаки, скільки казок, віршів та колисанок складено про котика! „Котик і півник”, „Пан Коцький”, „Кіт у чоботях” – ось лише деякі з улюблених казок відомих нам з раннього дитинства.  

   Ось і ми нашим маленьким читачам пропонуємо книжкову виставку "В країні Мурляндії", де кожний малюк знайде собі милого пухнастого муркотика. 

Багато книжок написано про цих тварин. Але коти теж люблять читати! І книжки та газети їм потрібні зовсім не для того, щоб точити об них кігті і рвати на дрібні шматочки. Коти теж читають! Не вірите? А звідки, як ви думаєте у вашого домашнього улюбленця часом такий розумний погляд: дивиться на господаря, і ніби все-все знає, тільки сказати не може (або не хоче).

Беріть приклад з кота - читайте книги!