Український Андерсен - Всеволод Нестайко

Всеволод Нестайко  беззаперечний класик сучасної української дитячої літератури.

Щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна  було зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварювався на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокував далі... На нього не полювала зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей «від 2 до 102...», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов — вона осяяла б всю Україну... Мова, звичайно ж, про найславнішого українського казкаря Всеволода Нестайка — автора знаменитих «Тореадорів з Васюківки» — чи не найкращого українського дитячого роману минулого століття.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині. У лихі 30-ті, втративши батька — поляка-тернополянина, який у 20-ті роки був у "січових стрільцях", майбутній письменник переїжджає з мамою до Києва. Скінчивши десятирічку, 1947 року В.Нестайко вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими були повоєнні роки Всеволода Нестайка: голодними, але то були роки юності і роки студентства, які запам’ятовуються на все життя. В. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка».

 Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc.

Найвідоміші з них «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною» (1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори.

Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та іншими.

За творами Всеволода Нестайка знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) — головну премію (1969). Кінофільм «Одиниця з обманом» премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984) та відзначено спеціальним призом на кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).

Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Помер  письменник у Києві в серпні 2014-го.

 Был, есть и будет прекрасен

Антон Павлович Чехов

29 января исполняется 155 лет со дня рождения Антона Павловича Чехова.

Кому не известны цитаты: «Краткость – сестра таланта» и «В человеке все должно быть прекрасно…». Но далеко не все помнят, что их автором был Антон Павлович Чехов, великий русский писатель, чья слава распространилась далеко за пределы нашей страны и не померкла до сегодняшнего дня. 

Антон Павлович Чехов родился (17) 29 января 1860 года в Таганроге. Учился в Таганрогской гимназии, а в свободное время помогал отцу в бакалейной лавке. Антон очень любил читать и часто читал вслух, разыгрывая сцены перед братьями и знакомыми. В 1876 году семья разорилась и переехала в Москву. Чехов остался в Таганроге и, чтобы добыть средства к существованию, стал давать частные уроки. После окончания гимназии он поступил на медицинский факультет Московского университета. Чтобы заработать на жизнь, стал писать небольшие юмористические рассказы, публикуя их под псевдонимами: Антоша Чехонте, Человек без селезёнки и другими. Впоследствии они вошли в сборники «Пестрые рассказы» и «Невинные речи». 

В большую литературу писатель пришел после окончания университета — работая уездным врачом, он одновременно продолжал публиковать свои произведения. Его сборник «В сумерках», вышедший в 1887 году, был замечен читателями и критикой. В том же году была поставлена его первая пьеса «Иванов». В 1890-х годах Чехов был самым читаемым писателем в России. Основными темами творчества писателя являются идейные искания интеллигенции, проблемы обывательского существования. Его лучшими произведениями считаются рассказы «Палата № 6», «Человек в футляре», 

пьесы «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестры»,

«Вишневый сад». Они и сегодня выглядят современно и с успехом идут во многих театрах мира. В 1892 году Чехов купил имение Мелихово недалеко от Москвы, где продолжал заниматься литературным творчеством, а также не оставлял своей врачебной практики, помогая местным крестьянам. В последующие годы он много ездил по стране, а в 1898 году из-за ухудшения здоровья перебрался в Ялту, где построил дом. Здесь бывали Л.Н. Толстой, М.Горький, И.А. Бунин, А.И. Куприн, И.И. Левитан. Однако болезнь - туберкулез - прогрессировала, и летом 1904 года Чехов выехал на курорт в Германию. Однако это не помогло, и (2) 15 июля 1904 года Антон Павлович Чехов скончался в Баденвайлере (Германия). Похоронен он был в Москве на Новодевичьем кладбище.

Крути: честь і кров

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михаїла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені.

На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости.

Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Льюїс Керрол: поет, письменник, чарівник

Лью́їс Ке́ррол (справжнє ім'я Чарльз Ла́твідж (Лю́твідж) До́джсон) - англійський письменник, математик, філософ, логік, англіканський клірик (священик, теолог) і фотограф.

Народився Л. Керрол 27 січня 1832  у с. Дарсбері  графства Чешир.

  

 Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» і продовження «Аліса в задзеркаллі», а також поеми «Полювання на Снарка» і «Бурмоковт».

   Легкість у грі слів, логіці й фантазії задовольняють широку читацьку аудиторію, починаючи від дітей, закінчуючи літературною елітою. Разом з тим, його твори глибоко пов'язалися з сучасною культурою: вони прямо вплинули на творчість багатьох митців — утворилися спільноти, присвячені отриманню естетичного задоволення, сприянню поширення творів і дослідженню життя автора в багатьох країнах світу, зокрема в Північній Америці, Японії, Великобританії і Новій Зеландії.

За мотивами однойменної книги  Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес»  був знятий пригодницький фільм-фантазія Тіма Бертона 2010 року. Цей фільм чудова НОВА казка про НОВІ пригоди Аліси в тій самій чарівній країні. Діти і дорослі знайдуть для себе цікаве. Атмосфера оригінального твору збережена з любов'ю і новий сюжет органічно доповнив старі пригоди маленької дівчинки Аліси.

У 2010 році фільм було номіновано на нагороду MTV Movie Awards (у категоріях - найкращий фільм, найкращий лиходій - Гелена Бонем Картер, найкраща зірка - Джонні Депп).

На нагороду Teen Choice Awards (Вибір підлітків) фільм було номіновано за: найкраща фентезі-акторка - Міа Васіковська, найкращий фентезі-актор - Джонні Депп, найкращий фільм-фентезі).

Чубинський  -  щирий  патріот.
Поет  і  вчений  він,
Його  шанує  весь  народ
За  Український  гімн. 

                  Олесь Лупій.

Павло Платонович Чубинський    

— відомий вчений-етнограф, поет і журналіст, юрист, активний діяч українського національного руху. Він народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя (нині ця територія у межах міста). П. Чубинський походив з української шляхти. Його давнім предком був козак Іван Чуб. Однак прадід відомий уже під більш "шляхетним" прізвищем — Чубинський. 

   Пісня «Ще не вмерла Україна» на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського стала основою національного гімну України. Існує декілька її версій.

   Перша версія вірша П.Чубинського була надрукована у львівському журналі "Мета", 1863, № 4.

Ще не вмерла Україна,

И слава, и воля!

Ще намъ, браття-молодці,

Усміхнеться доля!

Згинуть наші вороги,

Якъ роса на сонці;

Запануємъ, браття й ми

У своїй сторонці.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наливайко, Залізнякъ

И Тарас Трясило

Кличуть насъ изъ-за могилъ

На святеє діло.

Изгадаймо славну смерть

Лицарства-козацтва,

Щобъ не втратить марне намъ

Своєго юнацтва.

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Ой Богдане, Богдане

Славний нашъ гетьмане!

На-що віддавъ Украіну

Москалям поганимъ?!

Щобъ вернути іі честь,

Ляжемъ головами,

Назовемся Украіни

Вірними синами!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

Наші браття Славяне

Вже за зброю взялись;

Не діжде ніхто, щобъ ми

По-заду зістались.

Поєднаймось разомъ всі,

Братчики-Славяне:

Нехай гинуть вороги,

Най воля настане!

Душу, тіло ми пложимъ

За свою свободу

И покажемъ, що ми браття

Козацького роду.

Гей-гей, браття миле,

Нумо братися за діло!

Гей-гей пора встати,

Пора волю добувати!

"Спасибо, что живой"

25 січня - день народження Володимира Висоцького

Володимир Семенович Висоцький - видатний радянський актор, співак і поет (бард), класик жанру авторської пісні, автор низки прозаїчних творів. Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював у СРСР і за кордоном.

                                      

Самостійно й у співавторстві створив кілька прозаїчних творів. Висоцький знявся майже в 30 фільмах,

у багатьох з них звучать його пісні. На багато ролей його не стверджували, причому далеко не завжди з творчих міркувань. Висоцький брав участь також в озвучуванні одного мультфільму —«Чарівник Смарагдового міста». Крім того, спочатку Вовка в мультфільмі «Ну, постривай!» передбачалося озвучувати Висоцьким, але згодом його замінив Анатолій Папанов.

                                                

Учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці. У 1977 були випущені подвійний альбом

«Аліса в Країні чудес» і міньон «Аліса в Країні чудес. Пісні з музичної казки».Окрім цього, відомо

про 15 платівок, в які входили по одній або декілька пісень Висоцького, в основному це пісні з кінофільмів

і збірки військових пісень (наприклад, «Друзьям-однополчанам», «День Победы»).

Також пісні Висоцького звучали на 11 платівках у музичних журналах (в основному, «Кругозор»), а 1965 року в тому ж "Кругозорі (No 6) були видані уривки зі спектаклю «10 днів, які потрясли світ» за участю Висоцького та інших таганських акторів.

Королева зимового читання 

Під час зимових свят проходив  конкурс серед читачів на звання "Королева зимового читання". Переможцем конкурсу стала  учениця 6 класу Тягун Анастасія. Протягом двух зимових місяців  вона прочитала багато нових книжок та зробила чудову поробку  на ялинку. А ще Настя приваблює до бібліотеки  і читання своїх друзів. 

З перемогою, Настя!

Підсумки конкурсу "Найкращий читач  2014 року"

Переможцем конкурсу "Читач року"  стала учениця 4 класу Олена Калмикова.  Оленка не тільки багато читає. Герої прочитаних  книжок "оживають" в її руках, і перетворюються  в чудові іграшки. Своїм одноліткам Олена рекомендує цікаву книжку "Кольорові звірята" із серії "Живі іграшкі".

22 СІЧНЯ - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

                   Споконвічна, незалежна, вічна  

Споконвічна - рідна земля,

Незалежна - держава моя,

Вічна і завжди єдина

Ненька моя - Україна.

                                                        Микола Бук

Оглядовий столик "Ми овіяні духом єднання!"