Теплі історії для холодних днів

У круговерті щоденних справ і примхливості погоди часом так хочеться спокою і затишку. В такі моменти відразу згадуєш про свій дім, теплі вечори в сімейному колі: м’яке крісло, пухнастий плед, улюблені книжки і рідні люди, яким не байдуже, що в тебе на душі.

Особливо в грудні…

          Грудень – це коли пахне мандаринами і ялинкою, це час гарячого чаю і ароматної кави.

Грудень – це час теплих светрів, вовняних шкарпеток і улюблених капців.

Грудень – це спокійна, мелодійна музика в навушниках.

          Це час, коли хочеться повертатися думками в дитинство і згадувати старі добрі історії. В грудні панує особлива святкова атмосфера очікування дива. Адже це час, коли трапляються цікаві пригоди і дива. До когось спуститься янголятко, комусь посміхнеться Різдвяна Зірка, хтось зустріне кохання. Цей настрій нам дарують знайомі з дитинства казки.

          Справді, коли ж іще, як не на Різдво, з’ясується, що лялька-Лускунчик – насправді зачарований казковий принц. Справжні дружба і кохання руйнують владу Снігової Королеви і розтоплюють лід у серці. Саме у Святвечір загадкові Духи Різдва влаштують Скруджу подорож у минуле і майбутнє. Всі ці історії наскрізь перейняті відчуттям дива і радості, світла і щирості.

Виставка_інсталяція "Теплі історії для холоних днів" 

          Спокій, камін, книги, тиша…   Тепер це мрії про загублений рай.

Ось цей загублений рай! Найкраще читання у сімейному колі – теплі історії для холодних днів і вечорів. 

Перегорніть разом з дітьми сторінки цих дивовижних книжок із серії «Дитяча Картинна Галерея». Ці книги унікальні тим, що вони зроблені навпаки: спочатку було намальовано картини, а потім написані до них історії.

          Так з’явилися книжки про світ почуттів, історії, що нагадують про силу мрії і думки, про турботу, добро і прощення. А ще, прочитавши їх, ви довідаєтесь, чому важливо годувати сердечко, тобто навчитися Дивитися і Слухати не лише Очима і Вухами, а передовсім – своїм чистим Серцем.

Ці книги  - чарівні. Візьмеш їх до рук, відкриєш і опинишся в справжнісінькій казці. Потрапиш у дивовижну Країну А, де мешкають самі ангели.

А ви знаєте, що всі діти на Землі колись були янголами? Янголи живуть на небі, на пухнастих хмарках, жують цукерки і зефір та сміються. А коли їм стає сумно (адже навіть янголам погано без мами і тата), вони сідають на край хмаринки і дивляться вниз, на Землю, і серед людей вибирають найкращих. І починають мріяти, щоб саме вони стали їх батьками. А мрії янголів неодмінно збуваються. І тоді на землі народжується янголятко – маленька дитинка.

І найкраще, що дорослі можуть зробити для цієї дитинки, це привчити її читати з малечку, з горщика. І тоді у вашій оселі стане особливо затишно, коли в один прекрасний вечір з ліжечка пролунає натхненне лепетання – це ваш малюк читає.

Час читати зимові книги. У вас є такі? А в нашій бібліотеці таких книжок багато! Вони припадуть вам до душі! 

Приходьте!

І навіть у найхолодніший день у нас вам буде тепло і затишно!

Чудотворець Миколай, ти усіх оберігай

Хай Миколай у вишиванці
Розбудить подарунком вранці
І принесе у твою хату
Добробут, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зернятко щастя хай посіє.
Зігріє гумором, любов'ю,
І принесе Тобі здоров'я!

19 грудня – день Святого Миколая.  Діти з великим нетерпінням чекають на цю дату.

Заздалегідь малюки намагаються добре себе вести, адже лише слухняним дітлахам Святий Миколай приносить подарунки.  

Свято Миколая прийшло до нас у 1088-1089 рр., за часів князя Всеволода Ярославовича. Свято зимового Святого Миколая відзначалося з давніх-давен.
Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.
Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними.
Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж. Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.
Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у день ангела св. Миколая ми відзначаємо це улюблене всіма свято.

У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належеться написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.
Навіть дорослі іноді "випрошують” невеличкий презент. Кому ж це не приємно!

Стоп насильству!

З 25 листопада по 10 грудня 

в Україні проходить щорічна акція

 "16 днів без насильства".

Метою акції є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім'ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми.
Дати початку та завершення акції вибрані не випадково: вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

В проекті ЮНІСЕФ проти насильства над дітьми міми зображують ті сцени, які ви точно не зможете пропустити.

Толерантність - дорога до миру

16 листопада - день толерантності

Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві. Принципи толерантності закріплені у Декларації, проголошеній та підписаній Юнеско 16 листопада 1995р. 
У ст..1 говориться, що: 
1.1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру. 
1.2. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Поняття толерантності зустрічається ще у ХVІІІ ст. в епоху Просвітництва. Французький філософ і просвітитель Вольтер писав: «Ваша думка для  мене глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен віддати своє життя». 

Свято містики та жахів

Хелловін – свято англомовних країн, яке з кожним роком набуває все більшої популярності в Україні. Але що ми по суті про нього знаємо?  Чорні й помаранчеві кольори, гарбузи-підсвічники, різноманітні костюми, пронизливі «страшилки» — приблизно такі асоціації виникають, коли ми уявляємо це свято…

Хелловін — старовинне кельтське свято, святкується в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як «надвечір’я Дня всіх святих»

Назва Halloween пішла від слова Hallowe'en — скорочення виразу All Hallow's Eve — надвечірня (переддень) Дня всіх святих.

Традиційно Хеллоуін відзначався навколо багаття, з піснями і танцями, а також зі страшними історіями та легендами про духів, чаклунів, відьом і всякої іншої нечисті.

Насправді, за 2000 років свого існування це свято зуміло зібрати навколо себе численні легенди, історії, традиції і навіть назви. Наприклад, мало хто знає, що в деяких країнах його називають Днем реформації, кельтським Новим роком, Днем мертвих тощо.

Що стосується всім відомої традиції майструвати страхітливі ліхтарі з гарбузів зі свічкою всередині, то походження її також описується легендою. Відповідно до неї, ірландський коваль на ім’я Джек зумів двічі обдурити самого диявола і взяти з нього обіцянку відмовитися від посягання на його душу, що убезпечувало коваля від потрапляння після смерті в пекло. Але не потрапив він і у рай, тому змушений був поневірятися по землі в очікуванні Судного дня. Свій шлях Джек висвітлює шматочком вугілля, ховаючи його від негоди всередині порожнього гарбуза. Англійською гарбуз зі свічкою всередині так і називається: Jack-o-Lantern, що означає «ліхтар Джека».

У деяких країнах спеціально до Хелловіну вирощуються гігантські сорти гарбузів, так як попит на цей городній овоч у свято дуже великий, адже кожен хоче власноруч вирізати найоригінальніший ліхтар з гарбуза і виставити його за своїм вікном, щоб він відганяв від житла злих духів.

У Європі особливо популярні вечірки Хелловіна у стародавніх замках, де вештаються страхітливі привиди. Німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштейна, що неподалік Дармштадта.

За язичницькими віруваннями західних європейців у ніч Хелловіну відчиняються двері у потойбічний світ, і духи померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне тіло. Тому від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що можуть постукати у ваші двері, досвідчені люди радять відкупитися — насипати торбу гостинців-ласощів.

Для цього свята характерним є переодягання. Переодягаються як діти так і дорослі. Найчастіше переодягаються в костюми фей, кажанів, різноманітних духів, відьом, гарбузів, скелетів, зомбі, мертвих, упирів. Найпоширеніші фарби для свята: чорний, помаранчевий, сірий, білий, жовтий та червоний. 

  

А ми пропонуємо вам перед найстрашнішим святом року, Хеллоуїном, для створення правильного настрою, погортати строрінки цих книг:

День захисника України

14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій країні відзначається День українського козацтва. Не випадково для святкування Дня українського козацтва обрано День Святої Покрови, вона здавна була покровителькою козаків. Це дуже важливе свято для нашого народу, адже козацтво відіграло надзвичайну роль у становленні нашої держави. Його історичне значення важко переоцінити. Народ ставився до козаків з повагою і любов'ю, сприймав їх як символ мужності, честі, людської і національної гідності. Перекази про звитяжні вчинки запорожців передаються з покоління в покоління. Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української історії та культури.

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, Президент України підписав Указ "Про День захисника України" від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника України – свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

До цієї події в нашій  бібліотеці було проведено святковий захід «Пригоди малих  козаків», в якому взяли участь дітлахи дошкільного закладу №20. 

Працівники бібліотеки запропонували дітлахам взяти участь у конкурсах. Але, як зазвичай буває на таких заходах, перемогла дружба.

 

Читайлик вітає хлопчиків і чоловіків з Днем козацтва і захисника Вітчизни. Бажає їм бути мужніми, чесними, порядними, справжніми захисниками Вітчизни.

Всеукраїнський день бібліотек 

Відзначається  цей день щорічно 30 вересня. Він був встановлений в 1998 році згідно з указом другого президента України Леоніда Даниловича Кучми.

Це свято було засновано в Україні, щоб відзначити значний внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, а також стимулювати подальше підвищення їх ролі в житті суспільства.

Згідно з указом, в рамках Всеукраїнського дня бібліотек наказується проводити заходи, спрямовані на підвищення ролі книги у суспільно-політичному та історико-культурного життя населення України, а також на вирішення проблем, що стосуються розвитку бібліотечної справи.

Перші бібліотеки на території України з’явилися після хрещення Київської Русі, вони відкривалися при церквах і монастирях. Найбільшою і найбагатшою була бібліотека Софії Київської, відкрита князем Ярославом Мудрим.

Бібліотека ... Саме в ній дитина вперше знайомиться з книгою, вчиться вибирати  одну -  найкращу для себе.

    Книги - найпрекрасніше диво світу, котре зберігає в собі безліч таємниць. Тому в бібліотеці завжди багато відвідувачів. І для кожного знайдеться цікава книга, добра порада.

   За традицією, у вересневі дні в нашій бібліотеці пройшли заходи, присвячені Всеукраїнському дню бібліотек і відбулася посвята дітлахів у читачі.

 

 

Осіннє рівнодення 

   День осіннього рівнодення –   природне астрономічне явище. Це – момент, коли Сонце в своєму видимому русі перетинає небесний екватор. День осіннього рівнодення офіційно в цьому році припадає на 23 вересня й починається о восьмій ранку. Сонце переходить у південну півкулю. Цієї дати тривалість дня і ночі на всій Землі однакова – 12 годин.

Відтоді світловий день скорочується швидше. Вплив сонця з кожним днем зменшується до самого зимового сонцестояння (у грудні), після якого знову зростатиме, наближуючи новий землеробський сезон. А поки що природа готується до зими: гуртуються перед дорогою перелітні птахи і починає облітати листя. Осінь стає “золотою”.

   Кожен народ по-своєму відзначає цей день, маючи свої традиції. 

Один із народних обрядів цього дня – випікання короваю з пшениці нового врожаю, символу добробуту й достатку. В давні часи громада урочисто випікала велетенський коровай (частіше – з медом). Якщо за ним не видно було співця, котрий славив богів за хліб, наступний рік мав бути врожайним.
    Предки присвячували осіннє рівнодення Сивояру – осінньому Сонцю – або Світовиду – божеству, котре уособлювало чотири сонячних прояви: зимове, весняне, літнє та осіннє. Дійство ще називали святом Світовида – часом завершення основних хліборобських робіт і нагород трударям за працю. На Україні-Русі в день осіннього рівнодення пекли пироги із капустою, ягодами, м`ясом, а також збиралися на народні гуляння. Стиглі грона горобини разом із листям увечері клали між віконними рамами, вважаючи, що з цього дня, відколи сонце почне слабшати, червоні ягоди охоронятимуть дім від нечисті. Також цієї пори селяни спалювали в полях суху траву й спостерігали, що небо на сході стає багряним. Тому день у народі також називали Зоряницею й говорили: “світло втікає вже не курячими, а кінськими ногами”.

    Були цього дня свої звичаї й у інших народів. Давні кельти проводили своєрідний сезонний фестиваль другого врожаю і достигання яблук – Мабон. Традиції Мабона з язичницьких часів донині живуть у багатьох європейських країнах, де наприкінці вересня традиційно проводять свята урожаю – яблук, слив, винограду, томатів, перцю, картоплі… Часто фестиваль урожаю (День подяки) проводять у неділю в повний Місяць, найближчий до осіннього рівнодення, називаючи його Урожайним Місяцем.

21 вересня - Міжнародний день миру 

     Це свято відзначають у всьому світі за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН як день всесвітньої відмови від насильства і вогню. Його почали святкувати в 1982 році. Відповідно до резолюції від 30 листопада 1981 року кожен третій вівторок у день відкриття чергової сесії ООН проходило святкування Міжнародного дня миру. Проте в резолюції від 7 вересня 2001 року Генеральна Асамблея ООН прийняла постанову, за якою з 2002 року святкування «Міжнародного дня миру» мали вже проходити кожен рік в одну і ту ж дату - 21 вересня.

     У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Відмова від насильства і воєн - це не просто гучні слова, а необхідність для подальшого розвитку людства. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства. У рамках святкування «Міжнародного дня миру» завжди проходять заходи, метою яких є залучення уваги саме до проблеми світу і ефективним способам його досягнення. Невід'ємною процедурою початку святкових заходів служить символічний дзвін «Дзвона миру».

     Цей дзвін був відлитий з монет, які зібрали діти з 60 країн світу. На дзвоні красується напис, яка відома багатьом: «Хай живе загальний мир у всьому світі». Його подарувала Японія ООН в 1954 році. Тоді ж його помістили в дуже красиве місце, що знаходиться в саду західного дворика, який розташований поряд з Секретаріатом ООН. Церемонія триває приблизно 15 хвилин, в ході якої обов'язково є місце і хвилині мовчання, в пам'ять про тих, хто загинув у військових конфліктах. Церемонія завжди проходить за участю Генерального секретаря ООН, який і дзвонить у «Дзвін миру». До слова сказати, цей дзвін дзвонить всього два рази на рік.

     Перший раз його можна почути навесні, у день весняного рівнодення, а другий раз - вже з нагоди святкування «Міжнародного дня миру».

     Привернути увагу до проблеми миру на землі - ось основна мета цього свята. У всіх куточка світу, навіть у далекій Африці, проводять заходи, спрямовані на залучення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті. Нехай дитячі малюнки з яскравим усміхненим сонечком або дитячі хорові пісні про дружбу комусь і здадуться невинними іграми, але вони несуть величезний сенс і заклик до тих, хто ще не відмовився від зброї, все ж таки це зробити.

     У нашому світі дуже багато цікавих речей, невідомих фактів і нерозкритих потенціалів самої людини. До чого військові конфлікти, коли є хвороби, які вбивають без зброї і насильства? Саме з цим варто боротися, а не прагнути продемонструвати свою вогневу міць і перевага в силі. Війна і агресія - це не спосіб вирішення проблем, вони тільки все ускладнюють, приносять багато горя і нещасть. Для тих, хто весь час жив у світі і благополуччя, ці слова нічого не значать. Їм важко оцінити ту величезну роль «Міжнародного дня миру» для тих людей, хто чув розриваються снаряди під вікнами свого будинку. І щоб цього більше не сталося, вони готові зробити багато що. Спроба донести до людства думка про важливість миру і спокою хоча б 21 вересня коштує і Вашої уваги. Нехай семінари, зустрічі, виставки, виступи та концерти, приурочені до «Міжнародного дня миру», стануть не просто черговим непотрібним заходом , а дійсно важливою подією у світовому масштабі.

     День миру в Україні встановлений Указом Президента в 2002 році і відзначається щорічно 21 вересня - в Міжнародний день миру. Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

День знань в Україні

В Україні день 1 вересня з давніх-давен — не просто початок осені. Для мільйонів 

школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів це справжнє свято — День знань.  З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни.

 І хоча 1 вересня не є вихідним, традиційно він супроводжується урочистими заходами — шкільними «лінійками», на яких присутні всі учні та викладачі. У цей святковий день першокласники знайомляться зі школою та своїм першим учителем. Старші за них школярі після тривалих літніх канікул переходять у наступний клас. Традиціями  цього свята,  що  передаються від покоління до покоління школярами, стали купа квітів для педагогів, пишні банти першокласників, гучний звук першого шкільного дзвоника й, звісно ж, найперший урок у навчальному році — «Урок Миру». 

Чому новий навчальний рік починається саме в перший день осені? 
    З XV століття новий рік на Русі починався 1 вересня, а всі школи в ті часи були церковними, тому за парти учні сідали саме з церковного нового року. За іншою версією, найважливіші сільськогосподарські роботи закінчувалися саме з приходом календарної осені, тому відпускати на навчання дітей без особливої шкоди для сім'ї можна було саме в цей час.  До речі, в Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя.

В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, у Німеччині та Франції навчальний рік починається в період із серпня до кінця вересня, в Італії — 1 жовтня, в Японії — 1 квітня, у Грузії — 20 вересня. В Австралії, на протилежному боці земної кулі, починають учитися в лютому, тобто, за їхнім календарем,— у кінці літа.

       До школи

Так сонячно-ясно довкола

І тануть хмаринки вгорі.

До школи,

До школи,

До школи

Сьогодні ідуть школярі.

Врожаями ниви достигли,

Багрець пломеніє з дібров.

До книги,

До книги,

До книги

Душа поривається знов.

Дозріли калинові гронця

Над ними ясніє блакить

До сонця,

До сонця,

До сонця,

Як спів наша мрія летить.

Відколи, скажіть нам, відколи

Цей вересень з нами рідня?

До школи,

До школи,

До школи,

Ведуть нас дороги щодня.

                                          

                                                         М. Сингаївський

Увага! Новинки!

Дорогі друзі, поспішаємо повідомити радісну новину - у фондах нашої біліотеки поповнення!

Представляємо новинки вашій увазі.

Відьмочка Тхнусія.

Серія книжок англійської письменниці Кей Уманські про пригоди кумедної відьмочки Тхнусії надзвичайно популярна серед читачів! Вони з невгамовним  хихотінням зачитуються пригодами Тхнусії та її подруг.

Весела компанія героїв постійно знаходить собі все нові та нові пригоди, яким присвячені всі книжки цієї серії. Повісті сповнені гумору, тож не випадково їх так люблять діти всього світу.

Тож поспішайте до бібліотеки! Новинки чекають на вас!

У маленьких очах відбивається світ....

1 червня - День захисту дітей

З днем захисту дітей

Тепло і літечко іде зимі на зміну,

І в світі більше радості й краси.

Притисніть до грудей свою дитину

Дай, Бог, здоров’я вам з води й роси.

Хай промінь доброти в душі озветься,

Любов палка по світу всіх веде.

Добро завжди добром до вас вернеться

І в світі не загубиться ніде.

То ж ніжно пригорніть свою дитину,

У вас же, люди, серце золоте.

І подаруйте їй тепла краплину —

Дитина, мов троянда розцвіте.

І не загубиться ніде у світі цьому,

Відчувши серцем вашу доброту.

А повернеться до тепла, додому

І почуттів нестиме чистоту.

Притисніть до грудей свою дитину

І подаруйте дужих два крила,

Щоб в білий світ летіти безупинно

До світла, щастя, радості й тепла.

                                        Надія Красоткіна